Якщо ушкодження, спричинені патологічним процесом, не дозволяють зберегти власний клапанний апарат, його доводиться замінювати штучним клапаном (у Франції щороку проводиться близько 9000 таких операцій). Розрізняють два основні типи клапанних протезів: механічні (вони вимагають постійного прийому антикоагулянтів, але їх довговічність і надійність доведені багатьма дослідженнями) і біологічні, або біопротези, які не потребують жодної фармакологічної підтримки, зате мають обмежений “термін служби” (в середньому 10-15 років) у зв’язку з виникненням у них дегенеративних змін; цей процес відбувається швидше у молодих пацієнтів – до 40 років. Вживлення аортальних та мітральних гомотрансплантатів поки що не набуло широкого застосування. Щодо пластики клапанів: якщо методи реконструкції мітрального клапана добре відпрацьовані, то пластика аортального клапана проводиться рідко (принаймні у Франції).

Читати далі: Протезовані, пластично реконструйовані клапани і гомотрансплантати

Редакція: Олександра ЧЕКАС, експерт з клінічної кардіології, лікар-кардіолог СШМД, Львів

Ці Рекомендації є плодом величезної, скрупульозної праці відділу ехокардіографії (ЕхоКГ) Французького Товариства Кардіологів, який об’єднав для цього найбільш видатних спеціалістів даної галузі – університетських, клінічних та приватних. Вони є продовженням Рекомендацій щодо навчання ехокардіографістів та проведення ехокардіографічних досліджень, де, зокрема, підкреслювалась необхідність старанного редагування протоколів обстеження, в яких слід зазначати умови проведення обстеження, привід для скерування хворого на ЕхоКГ, дату попереднього огляду, а також тип апарату, на якому проводиться обстеження і рік його введення в експлуатацію.

Читати далі: Рекомендації французького товариства кардіологів щодо показів до Допплер-ехокардіографії

Європейське Товариство Кардіологів


1 частина (прийнято у 2005 р.)

Епідеміологія
Країни Європи представлені популяцією, чисельність якої перевищує 900 мільйонів осіб, серед яких є щонайменше 10 мільйонів хворих з серцевою недостатністю. До цього числа потрібно ще додати майже таку саму кількість пацієнтів з систолічною дисфункцією, але без клінічних ознак серцевої недостатності (СН). Прогноз є невеселим: кожний другий пацієнт з СН помре протягом 4 років, а щодо пацієнтів з важкою СН, – більше половини з них проживе не більше року.

Читати далі: Актуальні рекомендації щодо діагностики та лікування ХСН